- навчитися
- —————————————————————————————навчи́тисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
навчитися — див. навчатися … Український тлумачний словник
навчитися — научитися, научатися, навчатися (чого, з інфін., зі сполучним сл. як набути певних знань, навичок, уміння що н. робити), вивчитися, вивчатися (чого й з інфін.); підкуватися, підовуватися (з чого, в чому й без додатка набути певного запасу… … Словник синонімів української мови
понавчатися — а/ємося, а/єтеся і понау/чуватися, уємося, уєтеся, док. Навчитися чому небудь (про багатьох); навчитися багато чогось … Український тлумачний словник
вимуштруватися — уюся, уєшся, док. Піддаючись муштрі, навчитися військової справи, привчитися до дисципліни … Український тлумачний словник
дислексія — ї, ж., мед. Нездатність навчитися читати. •• Набу/та дислексі/я загальна назва для будь якої дислексії у індивіда, який спершу читав нормально. Пряма/ дислексі/я форма набутої дислексії, за якої пацієнт може читати слова вголос, але не розуміє їх … Український тлумачний словник
насобачитися — чуся, чишся, док., фам. Навчитися вправно що небудь робити, набути навику в чомусь … Український тлумачний словник
натренуватися — у/юся, у/єшся, док. Навчитися чого небудь; набути навичок у чому небудь за допомогою тренування … Український тлумачний словник
перенавчатися — а/юся, а/єшся, недок., перенавчи/тися, чу/ся, чи/шся, док. 1) Навчитися ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) тільки недок. Пас. до перенавчати … Український тлумачний словник
повиучуватися — уюся, уєшся, док. 1) чого і з інфін. Навчитися чого небудь. 2) Здобути освіту (про всіх чи багатьох). || на кого. Навчаючись, набути якої небудь спеціальності, фаху (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
самописки — присл., розм. Самотужки, самоуком (навчитися писати) … Український тлумачний словник